ຄຳ (ພາສາສາດ)

ຈາກ ວິກິພີເດຍ

ໃນພາສາສາດ ຄຳ (ອັງກິດ: word, ຝະລັ່ງ: mot) ແມ່ນໜ່ວຍຂອງພາສາທີ່ສື່ເຖິງຄວາມໝາຍເຊິ່ງປະກອບດ້ວຍພະຍາງນຶ່ງຄຳຫຼືຫຼາຍກວ່າ. ປົກກະຕິແລ້ວໃນແຕ່ລະຄຳຈະມີເຄົ້າຂອງຄຳສະແດງເຖິງຄວາມໝາຍແລະແຫຼ່ງກຳເໜີດຂອງຄຳນັ້ນ ໂດຍການນຳຄຳຫຼາຍຄຳມາປະກອບກັນຈະທຳໃຫ້ເກີດວະລີຫຼືປະໂຫຍກເຊິ່ງໃຊ້ສື່ຄວາມໝາຍໃຊ້ຄັກຫຼາຍຍິ່ງຂຶ້ນໄປ.

ອ້າງອີງ[ດັດແກ້]

ບັນນານຸກົມ
  • Adger, David (2003). Core Syntax: A Minimalist Approach. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-924370-0. 
  • Barton, David (1994). Literacy: An Introduction to the Ecology of Written Language. Blackwell Publishing. p. 96. 
  • Bauer, Laurie (1983). English Word-formation. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-28492-9. 
  • Brown, Keith R. (Ed.) (2005) Encyclopedia of Language and Linguistics (2nd ed.). Elsevier. 14 vols.
  • Crystal, David (1995). The Cambridge Encyclopedia of the English Language (1 ed.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-40179-8. 
  • Fleming, Michael et al. (2001). Meeting the Standards in Secondary English: A Guide to the ITT NC. Routledge. p. 77. ISBN 0-415-23377-1. 
  • Goddard, Cliff (2002). "The search for the shared semantic core of all languages". In Cliff Goddard and Anna Wierzbicka. Meaning and Universal Grammar: Theory and Empirical Findings. Volume I. Amsterdam: John Benjamins. pp. 5–40 
  • Katamba, Francis (2005). English Words: Structure, History, Usage. Routledge. ISBN 0-415-29893-8. 
  • Plag, Ingo (2003). Word-formation in English. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-52563-2. 
  • Wierzbicka, Anna (1996). Semantics: Primes and Universals. Oxford University Press. ISBN 0-19-870002-4. 

ເບິ່ງຕື່ມ[ດັດແກ້]

ແຫຼ່ງຂໍ້ມູນອື່ນ[ດັດແກ້]